Відповідно до цього закон (ДПК) передбачає участь у цивільному процесі двох видів третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо спору (ст. 37), і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо спору (ст. 38).

Третє особа – у цивільному праві – особа, яка не є стороною в зобов'язанні, але в силу закону або договору здатна набувати за ним цивільних прав та обов'язків. Третє особа – у цивільному процесуальному праві – особа, яка має матеріально-правову зацікавленість у результаті справи між позивачем та відповідачем.

43 ЦПК України). Третє обличчя, Заявляє самостійні вимоги, входить у процес оскільки вважає, що спірне право належить йому, а чи не позивачеві чи відповідачу. приклад: дружина звертається до суду з позовом до чоловіка про розірвання шлюбу та поділ спільно нажитого майна, у тому числі квартири.

Інтереси залучених у процес осіб не завжди збігаються з інтересами сторін, тому вони називаються третіми особами. Треті особи – це особи, що вступають у процес, що вже виник між позивачем і відповідачем у зв'язку з зацікавленістю у вирішенні спору поряд зі сторонами.