З епохою Відродження пов'язана поява національних літератур — на відміну від літератури середньовіччя, що створювалася переважно латиною. Широкого поширення набули театр та драма. Найвідомішими драматургами цього часу стали Вільям Шекспір ​​(1564-1616, Англія) та Лопе де Вега (1562-1635, Іспанія).

Епоха Відродження або Ренесанс має світове значення для історії культури Європи, тому що в цей період відбувається сьогодення відродження всіх видів діяльності. Італія переживає Ренесанс у XV-XVI століттях. Відмінна риса епохи Відродження – це світський характер культури, її гуманізм та антропоцентризм.

Фінальний акорд Ренесансу можна вважати і відкриття Америки (1492), і початок Реформації (1517), страту філософа Джордано Бруно (1600), і кінець Тридцятирічної війни (1648).