Справжні мотиви кохання Ольги Іллінської до Обломову з'ясовуються вже в момент останньої їхньої розмови. Вона зізнається собі й у тому, що у більшою мірою їй рухала у відносинах гордість. Вона поставила собі за мету допомогти людині, вилікувати її від лінощів і бажання постійно втікати від проблем.

Ілля Ілліч полюбив Ольгу глибоко і щиро, обожнював її, віддавав їй усе своє «я»: «Встає він о сьомій годині, читає, носить кудись книжки. На обличчі ні сну, ні втоми, ні нудьги. На ньому з'явилися навіть фарби, в очах блиск, щось на кшталт відваги чи принаймні самовпевненості.

Одруження на Ользі не змінила б ОбломоваЗрештою, це зрозуміла і вона сама. Людину не можна переробити, а Ольга не хотіла приймати Іллю Ілліча таким, яким він є, і це зробило їхній шлюб, для якого не не було ніяких зовнішніх перешкод, неможливим.