Так і заведено ілюструвати відмінність між двома великими мислителями: думка Платона шукає істину в піднебессі, Арістотель же орієнтований на земне, очевидне і відчутне. Іншими словами, Платон – ідеаліст, Аристотель – матеріаліст.

Буття кожної речі задано її власною сутністю. Відносини між речами трактуються лише як прояв властивостей речей. Властивості задані сутністю. Модель світу Аристотеля: річ (сутність) – властивість – відношення, де кожен наступний член ряду визначений попереднім.

Етика Аристотеля не зводиться до пошуку процедури ухвалення рішень, за допомогою якої можна вирішити всі моральні дилеми. Натомість він допомагає людям зрозуміти, що таке добро, таким чином впливаючи на їхню подальшу поведінку.