Колона іонічного ордера, на відміну від доричного ділиться на три частини: основа, стовбур і капітель. База часто сама спиралася на квадратну плиту — плінт. Випуклі елементи бази – напіввали (або торуси), прикрашалися орнаментальною різанням або горизонтальними жолобками, за змістом аналогічними каннелюрам.

Античне обґрунтування ордерної системи вперше було зроблено римським теоретиком архітектури другої половини І століття до зв. е. Вітрувієм, автором трактату «Десять книг про архітектуру». Стародавні греки вважаються винахідниками трьох класичних архітектурних ордерів.

Архітектурний ордер є втіленням стійково-балкової системи, що тектонічно складається з вертикальних (колони, пілястри) та горизонтальних (антаблемент) елементів.

Різновиди ордери у Стародавній Греції: 1 – доричний ордер; 2 – іонічний ордер (праворуч – більш ранній малоазійський тип, ліворуч – пізніший аттичний тип).