Винятком з закону сингармонізму є лише складні слова самої башкирської мови або запозичені з арабської, перської, російської, західноєвропейських та інших мов. Наприклад:; білбау – пояс; Гөлнаҙ — літер.

συν- — «с, разом» і ἁρμονία — «співзвучність, гармонія») — морфолого-фонетичне явище, що полягає у уподібненні голосних (іноді згодних) у рамках одного слова за однією або декількома фонетичними ознаками, такими як ряд, підйом (відкритість) чи згубленість.

У казахській мові освітою слів та словозміною керує ЗАКОН СІНГАРМОНІЗМУ закон співзвуччя (гармонії) звуків основного слова та афіксів. Споконвічно казахські слова бувають або твердими (ата, ана) або м'якими (әке, шеше). У казахській мові розрізняють два види сингармонізму.