Зазвичай у лабораторії сірководень добувають дією розбавлених кислот (соляної, сірчаної та інших) на сульфіди металів. Найпоширеніший метод добування сірководню – це взаємодія сірчаної кислоти та сульфіду заліза(II): FeS + H2SO4 = FeSO4 + H2S.

Сірководень (сірчистий водень, сульфід водню, дигідросульфід) H2S – найактивніша із сірковмісних сполук. У нормальних умовах – безбарвний газ із неприємним запахом тухлих яєць. Газ – тому що атоми водню в молекулі не утворюють міцних водневих зв’язків, на відміну від молекул води.

Це високотоксичний і легкозаймистий газ із брудним запахом тухлих яєць.