Будівля Зимового палацу, чудової скарбниці Росії, резиденції імператорів та імператриць, свідка доленосних подій у російській історії, цілих вісім разів перефарбовували в різні кольори, змінюючи не тільки сприйняття людей, що дивляться на нього, а й свідчуючи про пришестя нової епохи.

Місцями переробки і зовсім перетворювали триповерхову будівлю на шестиповерхову. Часто експериментували і з забарвленням фасадних стін Зимового палацу, до 1917 року вони були суцільно пофарбовані в цегляно-червоний колір без виділення ліпних деталей.

У роки блокади Ленінграда Ермітаж був сірим, а після війни палац пофарбували у блакитний колір із смарагдовим відтінком. З 1947 року він змінював лише насиченість кольори. Цьогорічним відтінком головного музею Росії задоволені не всі.

Як писав сам архітектор проекту Бартоломео Растреллі, «палац зовні розфарбований: стіни піщаною фарбою з тонким прожовтям, а орнаменти — білим вапном». У наступні роки колір головної будівлі Ермітаж змінювався від теракотового до сірого, від помаранчевого до зеленого.