Цефотаксим призначають при інфекціях, викликаних чутливими до нього мікроорганізмами: інфекціях нижніх відділів дихальних (бронхіти, пневмонії, плеврити, абсцеси) та сечовивідних шляхів; нирок; інфекціях вуха, носа, горла (ангіни, отити, за винятком ентерококових); при септицемії; ендокардит; інфекціях кісток та …
У дорослих – через 5 хвилин після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення 1 г цефотаксиму максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові становить 100 мкг/мл. Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефотаксиму у тій же дозі Стах у плазмі досягається через 0,5 год і становить від 20 до 30 мкг/мл.
Для внутрішньовенної ін'єкції: 1 г препарату розводять у 4 мл стерильної води для ін'єкцій; Препарат вводять повільно протягом 3-5 хв. Для внутрішньовенної інфузії: 1-2 г препарату розводять у 50-100 мл розчинника. Як розчинник використовують 0.9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози (глюкози).