Чотири члени екіпажу розташовувалися в башті: зліва від гармати були місця навідника і заряджаючого, а праворуч – командира танка і помічника заряджаючого. Посадку і вихід екіпажу здійснювали через кормові дверцята башти і два круглих люки: один у башті на місці командира і один у корпусі на місці стрільця-радиста.

Танк КВ-2 призначався для прориву потужної ворожої оборони. Після нападу на Фінляндію 1939 року радянському командуванню стало очевидно, що для боротьби з добре укріпленими ворожими дотами потрібна надпотужна за озброєнням машина. І вже в 1940 році перші танки КВ-2 надійшли в РККА.

Володіючи двома типами снарядів: бронебійними з пробиттям у 110мм на звичайних і 136мм на преміумних, і фугасними з пробиттям у 86мм, кожен постріл несе в собі запаморочливі 700 і 910 одиниць потенційної шкоди відповідно.