Назва цієї приправи має абхазьке походження і в перекладі означає сіль. Як свідчить історія аджику винайшли абхазькі чабани, які випасали овець. Господар отари завжди давав чабанам сіль, якою треба було годувати тварин. Це сприяло тому, що тварини більше їли та швидше набирали вагу.

Аджика зазвичай буває червоного кольору, проте з незрілого перцю може бути виготовлена ​​приправа зеленого кольору.

Але через сильну гостроту аджику не варто вживати тим, у кого є порушення слизової оболонки травних органів (виразки, гастрити), а також її не рекомендують вагітним і жінкам, що годують, маленьким дітям.