Об’єм – це адитивна функція від множини (міра), що характеризує місткість області простору, яку вона займає. Спочатку виникло і застосовувалося без суворого визначення щодо тіл тривимірного евклідового простору. Перші точні визначення були дані Пеано (1887) і Жорданом (1892).
Об’єм тіла – величина, що характеризує частину простору, займану тілом , і визначається формою та лінійними розмірами цього тіла . Основні властивості об’єму: – рівні тіла мають рівні об’єми; – якщо тіло складено з кількох тіл, то його об’єм дорівнює сумі об’ємів цих тіл.
У міжнародній системі одиниць (СІ) одиницею об’єму є метр кубічний м3 .