З віком ситуація лише посилюватиметься. У людей з синдромом відмінника, як правило, занижена самооцінка та багато страхів, які блокують дії. Вони мають перекіс у розвитку особистості: наприклад, повна голова знань, але низький емоційний інтелект. Така людина не може розпізнати своїх потреб.

І постійно потрібна підтримка оточуючих, і насамперед схвалення з боку його керівників. Людині з «синдромом відмінника» властиві організованість, невпевненість у діях, страх перед можливими помилками, високі вимоги до особистим стандартам з обов'язковою відповідністю їм.

Синдром відмінника позбавляє можливості ризикувати. А у житті багато ситуацій, коли неможливо передбачити підсумок. Ще одним наслідком такої вимогливості до себе стала прокрастинація: я відкладаю до останнього справу, в якій не впевнена, бо боюся заздалегідь, що в результаті нічого не вийде.