Пр. Іменник, неживий, чоловічий рід, 2-е відмінювання (Тип відмінювання 3b за класифікацією А.).
Іменник, неживий, середній рід2-е відмінювання (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: –вірш-; інтерфікс: -о-; корінь: -твор-; суфікс: -еній; закінчення: -е [Тихонов, 1996].
Схиляння іменника слово пор. р., 2-ге відмінювання
Вірш (ін. -грец. ὁ στίχος – ряд, лад), віршований термін, що використовується в кількох значеннях: художня мова, організована розподілом на ритмічно сумірні відрізки; поезія у вузькому значенні; зокрема, має на увазі властивості віршування тієї чи іншої традиції («античний вірш», «вірш Ахматової» і т.д.