Комплекс ГТО у нашій країні вперше було запроваджено у 1931 році для чоловіків 1741 року та жінок 1733 років. Він складався з одного ступеня, що включав п'ятнадцять нормативів з різних видів вправ та три вимоги – знати основи радянського фізкультурного руху, військової справи та самоконтролю.

Значкісти ГТО мали пільгу на вступ до спеціального навчального закладу з фізкультури та переважне право на участь у спортивних змаганнях та фізкультурних святах республіканського, всесоюзного та міжнародного масштабу. У 1931 році значкістами ГТО стали 24 тисячі фізкультурників.

Перший комплекс ГТО складався всього з одного ступеня. Щоб отримати значок, потрібно було виконати 21 випробування, 15 з яких – практичні.

Введений у 1946 році комплекс ГТО характеризувався скороченням кількості нормативів (БДТО – до 7, ГТО І та ІІ ступенів — до 9), встановлено взаємозв'язок між цими нормами та програмами фізичного виховання шкіл та навчальних закладів, уточнено та змінено вікові групи.