У кроманьйонців, як і в неандертальців, житлом були печери, намети зі шкір, у Східній Європі будували землянки, а в Сибіру – хатини з кам’яних плит. Володіли членороздільною мовою, будували житла, одягалися в одяг зі шкір. Жили родовим товариством, приручили собаку.

Згодом назва цього гроту стала загальною. З’являється віяло можливостей, кого називати кроманьйонцями: у вузькому розумінні це жителі грота Кро-Маньйон, у ширшому варіанті це населення верхнього палеоліту Західної Європи, десь від 40 тисяч років тому до 10 тисяч років тому.

Основним родом занять більшості кроманьйонців було полювання. У деяких областях поруч з їхнім передбачуваним житлом знаходили пристосування для лову риби і птахів. Знаряддя праці вдосконалені порівняно з тим, чим володіли їхні попередники. Кроманьйонці – перший вид людей, який приручив собаку.

Приблизно 30 тис. років тому це призвело до знищення неандертальців. Вони були розумнішими, сильнішими, ніж наші предки кроманьйонці; вони творчо вирішували всі проблеми, вигадували знаряддя, засоби добування вогню тощо.