Карачаївці (Карач. -Балк. к'арачайлила, таллула) – тюркський народ на Північному Кавказі, корінне населення Карачаєво-Черкесії, що населяє в основному її гірські і передгірні райони по долинах річок Кубань, Теберда, Підкумок, Малка, Джегута, Великий і Малий Зеленчук, Лаба, Уруп та їх приток.

Загальноприйнята етимологія назви – від тюркських автомобілів – "чорний" і чай – "ручок". Однак точна локалізація цього топоніму не встановлена. У самій карачаєво-балкарській мові останнє слово не збереглося, проте є в деяких інших тюркських мовах (кримськотатарській, турецькій, азербайджанській).

Поточна версія сторінки поки що не перевірялася досвідченими учасниками та може значно відрізнятися від версії, перевіреної 16 вересня 2022 року; перевірки вимагають 3 виправлення. Карачаєво-балкарський (карачаївський, балкарський) мова (К'арачай-малк'ар тил, таулу тил) – один з тюркських мов, мова карачаївців та балкарців.