Абракадабра (Лат. abracadabra, гр. abrakos – позначення божества, ін. Євр.
те, що нісенітниця; щось безладне, незрозуміле, неперекладне ◆ Дівчинка-морожниця, мабуть, звикла спілкуватися з людьми по-угорськи; вона простягла мені морозиво і автоматично випалила якусь абракадабру.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | |
|---|---|---|
| жен. нар. | ||
| Д. | покращеною | |
| Ст. | одуш. | покращену |
| неод. |
Морфологічні та синтаксичні властивості
| наст. | накаже. | |
|---|---|---|
| Він вона воно | збагачує | — |
| Ми | збагачуємо | — |
| Ви | збагачуєте | збагачуйте |
| Вони | збагачують | — |