серологічна проба Касоні (внутрішньошкірний алергічний тест з антигеном ехінокока); УЗД органів черевної порожнини (показує наявність кісти та її розміри); КТ та МРТ (призначають, коли УЗД не дало достатньо інформації); рентгенографія (уточнює локалізацію кісти, визначає контури органу та усунення діафрагми).

Для виявлення ехінококових кіст у печінці інформативні такі діагностичні методи, як МРТ та УЗ-дослідження печінки та жовчних проток та ін. Рентгенографія та комп'ютерна томографія грудної клітки, бронхоскопія будуть корисні для виявлення ехінококозу легень.

Діагностика:

1. ультразвукова діагностика;
2. рентгенівське дослідження (оглядова рентгенограма органів черевної порожнини);
3. Комп'ютерна томографія;
4. імуноферментний аналіз (ІФА);
5. ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;
6. МРТ-холангіографія;
7. Лапароскопічна діагностика.

У печінці людини кісти ростуть на 1 см протягом перших 6 місяців, а надалі на 2-3 см щорічно залежно від стану імунної системи організму. Личинкове зростання протягом кількох років є повільною безсимптомною фазою захворювання перед клінічною маніфестацією [29]. Будова ехінококової кісти.