Водневий дихальний тест – метод дослідження, що дозволяє визначити концентрацію водню в повітрі, що видихається, який використовується для виявлення синдрому надмірного зростання числа бактерій (СІБР) у тонкій кишці.
СІБР визначається як збільшення кількості бактерій чи наявність аномальних бактерій у тонкій кишці. В даний час 100 000 бактерій на мл вважається порогом для встановлення діагнозу. В більшості випадків СІБР викликається множинними штамами, які живуть у товстій кишці.
Верифікацію надмірного бактеріального росту в тонкій кишці проводять за допомогою прямого та непрямих методів діагностики даного синдрому. "Золотим стандартом" діагностики СІБР є посів мікрофлори, для цього необхідна аспірація вмісту тонкої кишки з негайним посівом аспірату на живильне середовище.