-грец. εἰκών – “о́браз”, “зображення”) – у християнстві (головним чином, у православ’ї, католицизмі та давньосхідних православних церквах) священне зображення осіб або подій біблійної чи церковної історії.
Найменування “ікона” походить від грецького слова “ейкон”, що означає: зображення, образ, наслідування. Існує й особливий вид живопису, який називається іконопис, – писання ікон, живописне зображення бога, святих, різних біблійних сюжетів. Ікона – це не картина, ікона – це святий образ.
“Ікона” – слово грецького походження, дослівно означає “зображення”, “образ”. Ікона – мальовниче зображення осіб або подій церковної історії, яким віряни віддають особливе шанування.