intubatio; in – в, всередині + tuba – труба) – введення ендотрахеальної трубки (ЕТТ) у трахею з метою забезпечення прохідності дихальних шляхів. Рутинно використовується для проведення штучної вентиляції легень у тому числі під час загального ендотрахеального наркозу, а також під час проведення реанімаційних заходів.

Анестезіолог, використовуючи ларингоскоп, під контролем зору, вставляє пластикову термопластичну ендотрахеальну трубку у трахею. Після цього, для створення герметичності, трубці повітрям роздмухується манжета, яка прилягає до стінок трахеї і починається ШВЛ.

Це необхідно для повного розслаблення пацієнта у час інтубації трахеї та операції; – Інтубація трахеї – введенням спеціальної пластикової трубки потрібного діаметра в просвіт трахею. З її допомогою здійснюється подача газової суміші (повітря + кисень) та парів снодійного – інгаляційного анестетика.

Для забезпечення прохідності дихальних шляхів та їх захисту у дихальному горлі(трахею) може вводитися спеціальна трубка – це інтубаційний або ендотрахеальний наркоз.