нащадки цих булгар, що становлять значну частину населення Середнього Поволжя, за іронією долі називаються ім’ям "татари", а їхня мова "татарською".
У 1229 році булгари і половці були розбиті монголами біля річки Яїк (Урал).
Є вчені, які пояснюють, що Волзька Булгарія нікуди не зникала, була данником Золотої Орди, а волзькі булгари непомітно перетворилися на татар значно пізніше, у ХІV-ХV ст., унаслідок змішання булгарів із кипчаками (половцями).