21 липня 1940 – Народний Сейм проголошує Латвію радянською республікою (Латвійська Радянська Соціалістична Республіка) і 5 серпня 1940 року – Верховна Рада СРСР приймає Латвію до складу СРСР.

В 1558 Росія, Польсько-Литовське князівство і Швеція почали війну за володіння цими територіями, яка закінчилася в 1583 розділом Лівонії між Польсько-Литовським князівством і Швецією. Територія сучасної Латвії відійшла до Польщі.

1581-1621 – у складі Речі Посполитої. 1621-1721 – у складі Швеції (з 1710 захоплена російськими військами). 1721-1918 – у складі Російської імперії: 1713-1783 – центр Ризької губернії.

На початку середньовіччя на території Латвії проживало п'ять народів – ливи, курші, земгали, латгали та села. Найчисленнішими були латгали і в них єдиних почали складатися зачатки державності. Курші – ще їх називали «балтійськими вікінгами» – жили грабежами та набігами на сусідів.