Пращури сучасних азербайджанців – тюрки-огузи, що переселилися із Середньої Азії в Закавказзі в XI-XII століттях, та кавказькі албани. Віруючі головним чином мусульмани-шиїти, на півночі Азербайджану та півдні Дагестану є також суніти ханафітського мазхабу. У XIX – на початку XX ст.

Азербайджанці – тюркський народ, який сформувався на території Східного Закавказзя та Північно-Західного Ірану. На початку 19 століття Карабахське та Шекінське ханство, що колись належали Персії, увійшли до складу Російської імперії.

Період після Туркманчайського та Гюлістанського договорів. На підставі Гюлістанського (1813) та Туркманчайського (1828) договорів азербайджанські землі були поділені між двома імперіями: Північний Азербайджан був приєднаний до Росії, а Південний – до Перського шахівства, керованого Гаджарами.