Яріло (Яріло) персоніфікація одного з літніх свят у слов'янському народному календарі (переважно – Верхнє Поволжя, південноруські губернії). Ім'я Ярили, як і багато інших слов'янських слів з коренем -яр-, пов'язане з уявленням про весняну родючість (пор. рос. ярий, затятий; укр.

Ярилою (від ін. – рос. ꙗра «весна») іменувалося солом'яне опудало, яке слов'яни робили виконуючи обряд вигнання нечистої сили в ніч на Івана Купала. Походить від праслав.

Ярило (Ярила, Яровіт, Руевіт) – язичницький Бог весняної родючості. Саме ім'яЯрило", яке має корінь "яр", вказує на причетність цього Бога до родючості (ярий, ярий хліб, ярі бджоли, яровик (молодий бичок), яровушка (молода вівця)).

Літературознавець поселив у масову культуру неприборканого білоруського бога сонця, якого з тих пір ототожнюють з юністю та тілесними втіхами. Він має славу повелителем почуттів, не підвладних розуму. Опис зовнішності персонажа – молодий, високий, блакитноокий красень.