У середині XX століття слово “камікадзе” стало використовуватися для позначення японських пілотів-смертників, які з’явилися на заключному етапі війни в Тихому океані. “Камікадзе” – частина ширшого японського терміна токкотай, яким позначали всіх добровольців-смертників (не тільки льотчиків).

Атака супроводжувалася гучними бойовими криками “Банзай!” і мала на меті знищення ворога раптовим ударом.

Камікадзе (яп. 神風 камікадзе, сімпу:, камі – “бог”, кадзе – “вітер”) – “божественний вітер”: Камікадзе – назва тайфуну 1274 року.

Тейсінтай (яп. 挺身隊, букв. “добровольчі загони”) – добровольці-смертники в японських збройних силах у період Другої світової війни 1939-1945 років. Формування загонів тейсінтай ґрунтувалося на середньовічному морально-релігійному кодексі самурая Бусідо, який вимагав беззаперечної покори і презирства до смерті.