У слов'ян тимчасовий відрізок у сім днів іменувався седмиця, а слово тиждень за старих часів вживалося зовсім в іншому значенні. Тижнем називали сьомий день, який ми зараз називаємо неділею. Іменник утворився від поєднання дієслова робити з часткою не: не робити, тобто не працювати, відпочивати.

Назви днів тижня, що прийшли з римської культури, пов'язані із назвами семи небесних тіл халдейського ряду. Першим днем ​​вважалися неділя чи понеділок, залежно від культурних чи релігійних причин.

Цикл о сьомій днів існував і у давніх євреїв: згідно з Біблією, Бог творив світ протягом шести днів, а сьомий — відпочивав. Популярною семиденною тиждень стала також завдяки римлянам. Такий цикл запровадив Юлій Цезар у І столітті до нашої ери.

Початкове значення цього слово було «день нероблення», тобто «неділя», утворено це іменник шляхом злиття негативної частки «не» і «справ-» від дієслова «робити». Похідне: тижневий.