Святий (від праслав. svet', svet'j'; мн. святі) – особистість, особливо шанована у різних релігіях за святість, благочестя, праведність, стійке сповідання віри, у теїстичних релігіях – за клопотання перед Богом за людей.

Святим завжди називали лише Бога. Стародавній пророк, захоплений на небо, бачить на небесах Престол Божий, довкола літають Ангели і волають: «Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф…» Людина чи якась релігійна річ може бути святимилише якщо святість їм повідомить Бог, якщо Бог долучить до Своєї Святості.

У православному християнстві святість – Це онтологічна характеристика, що передбачає внутрішнє перетворення, відновлення первозданної нетлінної природи, для людей також відновлення Божого образу, обоження. Концепція святості пов'язане з вченням про порятунок.