3. Права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені федеральним законом тільки тією мірою, якою це необхідно з метою захисту основ конституційного ладу, моралі, здоров’я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави.

До них належать: правила дорожнього руху, різні закони, норми, прописані в трудовому договорі, норми, прописані для поведінки в громадських місцях, як-от метро й автобус.

Аристотель визначає свободу через людські дії або свободу спонтанності, де передумовою є відповідальність. Людська дія є вільною, тому що вона походить із “власного впливу”, тобто залежить від волі людини і підпорядковується самій людині.

2) Абсолютна свобода особистості неможлива, тому що її вибір обмежений діючими фізичними законами і соціальними нормами, що регламентують суспільне життя.