До них відносять: набряк лапи нижче місця встановлення катетера, механічне пошкодження катетера (розгризання), болючість при дотику та кульгання при опорі на лапу з катетером.

Внутрішньовенний катетер може залишатися у вені до 3-4 днів. Пацієнтам, які проходять курс хіміотерапії або інші процедури, що потребують тривалого доступу до вен, часто встановлюють центральні пристрої венозного доступу. Вони розроблені таким чином, що можуть бути в тілі довше, ніж кілька днів.

Центри з контролю та профілактики захворювань США (US Centers for Disease Control and Prevention) рекомендують заміну периферичних внутрішньовенних катетерів не частіше ніж кожні 72-96 год.

На ліктьовому згині судини добре видно, але для частих інфузій не підходять: людина може ненавмисно згинати руку, що призведе до перегину або навіть надлому катетери.